Про кафедру

          Кафедра авіаційних комп‘ютерно-інтегрованих комплексів входить до складу одного з найвідоміших та авторитетних авіаційних вузів світу – Національного авіаційного університету. який протягом багатьох років іменувався як Київський інститут інженерів цивільної авіації – КИИГА. В 1965 році в КИИГА був відкритий факультет автоматики й обчислювальної техніки (ФАВТ), на якому в 1966 році й була створена кафедра бортових систем управління й автопілотів - БСУ АП. Першим завідувачем кафедри став д.т.н., доц. Сменковський Є.Г., а з 1971 року до 1976 року кафедру очолював д.т.н., проф. Байбородін Ю.В.
          Студентство в ті часи дуже старанно «гризло граніт науки», бо вступити до КИИГА (з конкурсом 10..15 чоловік на 1 місто) ще не означало його закінчити, а щоб стати висококваліфікованими фахівцями з автоматики та обчислювальної техніки треба було докласти чимало зусиль. Створення кафедри БСУ АП й було відкликом на життєву необхідність готувати саме таких фахівців з бортових систем управління, автоматики и обчислювальної техніки – бортове обладнання, яке почало широко використовуватися на літаках цивільній авіації.

          В 1976 році факультет ФАВТ був реорганізований, а кафедра приєднана до кафедри авіаційних приладів й автоматів (АПА) на електротехнічному факультеті, надалі факультет авіаційного обладнання. Кафедру очолив д.т.н., проф. Грохольський А.Л.
          У ті роки авіаційні інститути були під щедрим меценатством одного з найбагатших міністерств СРСР – Міністерства Цивільної авіації. Завдяки такому спонсорству, КИИГА і відповідно кафедри отримували сучасне на той час матеріально-технічне забезпечення, зразки авіаційного бортового обладнання, яке встановлювалося на літаках типу Ан, Іл, Ту і Як. Зокрема, лабораторна база кафедри в своєму арсеналі мала лабораторні стенди з дослідження декількох автопілотів, авіаційних приладів та курсових систем. Були виготовлено лабораторні стенди з дослідження анероідно-мембраних приладів, установки з дослідження гіроскопічних приладів. Крім того, лабораторна база кафедри оснащується сучасним на той час лабораторним обладнанням, отримує комплекти контрольно-поверочної апаратури бортового обладнання, макети приладів та інформаційних систем. На літаках того покоління встановлювалися пристрої часткової автоматизації польоту: демпфери кутових коливань, автомати стійкості, автомати регулювання управління, які цілеспрямовано коректували окремі показники стійкості та керованості літака. Такі пристрої у вигляді стенда з дослідження демпфера рискання літака Ту-134 були виготовлені в лабораторії кафедри.
          70-ті роки минулого століття характеризуються бурним розвитком систем автоматичного управління (САУ) польотом повітряних суден. На відміну від автопілотів САУ реалізує цілеспрямоване управління траєкторією на різних етапах польоту (захід на посадку, політ за маршрутом, вихід на аеродром посадки тощо). До складу САУ входять підсистеми поліпшення характеристик стійкості та керованості: демпфери, автомати стійкості, автомати регулювання управління, які раніше працювали як окремі системи. САУ перетворюються у складні автоматизовані бортові системи управління, експлуатація яких потребує високої кваліфікації. Враховуючи ці обставини в 1978 році наказом ректора із кафедри авіаційних приладів й автоматів (АПА) знову відокремлюється кафедра бортових систем управління й автопілотів під назвою кафедра АБСУ (автоматизованих бортових систем управління). Відновлював кафедру призначений на посаду завідувача к.т.н., доцент Салимон В.І., якого у 1980 році замінив запрошений з Київського політехнічного інституту д.т.н. Тунік А.А. - видатний фахівець з систем і процесів управління.
          Лабораторія кафедри продовжує поповнюється новими зразками систем автоматического управління. На кафедру був поставлений стендовий комплект з перевірки та дослідження системи АБСУ-154 - автоматичної бортової системи управління літака Ту-154 та системи траєкторного управління СТУ-154. Кафедра отримує демонстраційний стенд функціонування АБСУ-154, в експлуатацію вводиться стенд з дослідження навігаційної системи ЦНВУ-Б1.
         Авіоніка літаків цивільної авіації продовжувала бурхливо розвиватися, розвивалася й лабораторна база кафедри, зокрема, в її арсеналі з'явилися стенди з дослідження пілотажно-навігаційного комплексу «Піжма-1», базового комплексу інерціальної курсовертикалі ИКВ-72, бортової цифрової обчислювальної машини «Орбіта-20», метео-навігаційного комплексу «Гроза», інерціальних навігаційних систем И-11.
          Відгуком на процеси вдосконалення авіаційного обладнання було введення нових спеціалізацій, на кафедрі створили дисципліни з вивчення алгоритмічного забезпечення інтегрованих систем навігації та пілотажно-навігаційних комплексів й це призвело до наступної зміни назви кафедри на кафедру "Автоматизованих систем управління та пілотажно-навігаційних комплексів" - АСУ ПНК.
           З 1996 р. в університеті впроваджено чотириступеневу форму навчання: молодший спеціаліст – бакалавр – спеціаліст - магістр. Перед кафедрою постала задача вдосконалення навчального процесу й зокрема його комп’ютеризація. Лабораторія кафедра вже мала ЕОМ СМ-1420 та аналогові обчислювальні машини типу МН-7, але цього було вже мало. В 1993 році на кафедрі з'явився перший персональний комп'ютер, а в 1996 році силами колективу був створений перший на факультеті комп'ютерний клас.
          Одним із завдань в сфері вдосконалення авіаційного обладнання було впровадження в практику побудови авіоніки повітряних суден бортових цифрових обчислювальних комплексів, за допомогою яких високоавтоматизоване й комп'ютеризоване обладнання інтегрується в комп’ютерно-інтегровані комплекси. Проектування таких комплексів та розробка їх програмного забезпечення неможливі без використанням сучасних систем автоматизованого проектування (SCADA)і відповідно фахівців з їхньої експлуатації, які б глибоко володіли знаннями, уміннями та навичками з автоматизації проектування, виробництва та моніторингу авіаційних комплексів бортового обладнання, використовуючи сучасні комп'ютерно-інтегровані технології. Освоєння, вдосконалення та застосування на практиці фахівцями новітніх комп'ютерно-інтегрованих технології було запорукою конкурентоспроможності українських розробок на світовому ринку авіаційних послуг.
          Призначення в 1999 році на посаду завідувача кафедри д.т.н., академіка Академії наук управління й навігації, проф. Синєглазова В.М. відомого фахівця з систем автоматизованого проектування сприяв розвитку цього напряму на кафедрі. За кафедрою була закріплена спеціалізація "Автоматизація проектування, виробництво й випробування авіаційного обладнання ", з'явилися нові дисципліни й проблеми. З 2000 року кафедра отримала нову назву - "Кафедра комп'ютерно-інтегрованих комплексів" - КІК. А з 2002 року починається підготовка фахівців зі спеціальністю "Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва" напряму підготовки “Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології”.
          Кафедра відкриває філії на державному підприємстві ДержККБ «Луч» та на державному підприємстві Виробниче об‘єднання «Київприлад». До проведення занять і виробничих практик студентів активно залучаються фахівці з цих підприємств, які займаються автоматизацією проектування, виробництва та моніторингу комп’ютерно-інтегрованих комплексів.
          Лабораторна база кафедри постійно поповнюється новітніми зразками сучасного обладнання. Державне підприємство «Орізон –Навігація», з яким кафедра плідно співпрацює над розробкою програмних модулів інерціальної-супутникових систем навігації, передало на баланс лабораторії кафедри для використання в навчальному процесі найсучаснішій комплекс супутникової системи навігації СН-3301, а Виробниче об‘єднання «Київприлад» – комплекс мікро-процесорного релейного захисту мереж МРЗС-05. Фірмами Honeywell, Schneider, Camozzi кафедрі передано на безоплатної основі технологічне устаткування, на основі якого були створені універсальні стенди з дослідження модулів автоматизації технологічних процесів сучасного виробництва. Зусиллями науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного складу постійно розробляються та вводяться в дію нові лабораторні стенди, зокрема універсальні стенди з дослідження розподільчих систем управління технологічними процесами на базі модулів І-7000.

          Покращується науково-методичний рівень викладацького складу кафедри. Комплектування кадрів здійснюється за рахунок залучення фахівців із інститутів Національної академії наук та галузевих академій України, військових вищих навчальних закладів за спорідненою спеціальністю, випускників та аспірантів НАУ. Кваліфікація науково-педагогічних працівників в плановому порядку підвищується на підприємствах авіаційної галузі, в спеціальних конструкторських бюро. На початок 2012 року на кафедрі працюють: 6 докторів наук, професорів; 15 кандидатів технічних наук, доцентів; 8 старших викладачів, 10 асистентів.
         

          Наукова діяльність кафедри здійснюється за напрямами: «Автоматизація проектування комп’ютерно-інтегрованих комплексів» та «Інтегровані комплекси навігації та керування літальних апаратів». Кафедра з 2002 року під егідою НАУ видає журнал «Електроніка та системи управління». Головний редактор журналу – Синєглазов В.М. Журнал входить до переліку наукових видань МОН України, у яких студенти, аспіранти та викладачі публікують результати своїх наукових досліджень. З 2000 року в університеті розпочато підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями: • бакалавра – з напряму підготовки 0925 «Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології»; • спеціаліста та магістра – з спеціальності 7(8).092502 «Комп'ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва». Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2006 р. № 1719 «Про перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра» напрям підготовки 6.050202 «Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології» був віднесений до галузі знань 0502 «Автоматика та управління», за яким в Національному авіаційному університеті проводиться підготовка фахівців. Результати науково-дослідної діяльності науково-педагогічних працівників кафедри доповідаються на міжнародних конгресах і конференціях, що проводяться в Україні, зокрема, «Авіа», «Політ», «Методи і системи навігації та управління рухом», «Теорія та методи обробки сигналів» та за кордоном (на Міжнародних науково-технічних конференціях – США, Канада, Польща, Чехія, Греція, Ірландія, Росія та ін.). Тільки за 2006-2010 р.р. науково-педагогічними працівниками та аспірантами кафедри було опубліковано більш 150 наукових статей та тез доповідей, частина з яких у провідних наукових виданнях країни та за кордоном. Провідні вчені кафедри є членами багатьох спеціалізованих вчених рад, а завідувач кафедри проф. Синєглазов В.М. є головою спеціалізованої вченої ради Д 26.062.08.
          З 2017 року кафедра отримала нову назву – "Кафедра авіаційних комп'ютерно-інтегрованих комплексів", яка підкреслювала її авіаційную спрямованість, а з 2019 року відкрила підготовку бакалаврів за освітньо-професійною програмою (ОПП): «Інформаційні технології та інженерія авіаційних комп’ютерних систем», додатковою до існуючої ОПП «Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва»